info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

План-конспект уроку біології у 8 класі "Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. ЖЄЛ"

План-конспект уроку є дипломантом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


Запропонований урок – це урок засвоєння нових знань,

а ще його можна назвати уроком-експериментом,

 тому що він включає різноманітні практичні форми

 роботи учнів, завдяки чому урок проходить легко,

 цікаво і ненапружено для дітей. Крім того, на уроці

активно використовуються   технічні засоби навчання,

що сприяє формуванню в учнів медіа компетентності,

 яка є однією з основних в сучасній школі.

Мета:

- навчальна: формування знань про фізико-хімічні принципи ритмічності дихальних рухів, життєву ємність легень, функціональні показники дихальної системи;

- на основі приведених доказів переконати учнів в єдності нервової і гуморальної регуляції;

- продовжити формування критичного мислення учнів (вміти описувати та давати характеристику об’єктів, висувати гіпотези, коментувати факти, аналізувати інформацію та ін.), медіаграмотність;

- розвивальна: вміти порівнювати біологічні об’єкти, робити висновки;

- розвивати навчальні навички (розуміти та запам’ятовувати прочитане, робити стислі записи);

- розвивати інтелектуальні вміння (логічно мислити, знаходити відповіді на питання творчого характеру), ставити питання, порівнювати, аналізувати й узагальнювати, знаходити взаємозв’язки між фактами, проводити самоспостереження;

- розвивати комунікативні вміння (вміння зрозуміло, стисло, точно та ввічливо виказувати свої думки, ставити питання та відповідати на них, уважно слухати);

- розвивати самостійність школярів шляхом створення проблемних ситуацій, творчих завдань.

- виховна:

- формування здоров’язберігаючої  культури учнів та дбайливого ставлення до свого здоров’я;

- виховання у учнів культури спілкування в ході бесіди, перегляду відеофільму, виконування завдань в групах.

Тип уроку – засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Обладнання: таблиці «Органи дихання», «Головний мозок», телевізор, ноутбук, спірометр.

СТРУКТУРА,  ХІД  УРОКА

Етапи уроку та їх короткий зміст

Діяльність учителя

Діяльність учнів

І. Організаційний момент.    
ІІ. Мотивація та актуалізація навчальної діяльності учнів:    

Бесіда:

1.     Чому ми приймаємо їжу 2-3 рази на день, а дихаємо весь час?

Чи однакова частота дихання у різних людей?

Готує школярів до засвоєння нових знань. Пропонує запитання. Відповідають на питання.
Самоспостереження: кожен учень підраховує в себе кількість дихальних рухів за 1 хвилину. Слідкує за проведенням спостереження, допомагає.

Проводять самоспостереження.

Аналізують данні, роблять висновки.

Учні та дорослі, які присутні на уроці, називають свої данні. Учні роблять висновок про залежність частоти дихання від віку (чим старша людина, тим менша в неї частота дихальних рухів).    
Враховуючи, що практично кожний учень має мобільний телефон з виходом у світову мережу, запропонувати школярам в оперативному режимі знайти в Інтернеті приклади тварин, у яких найменша чи найбільша частота дихальних рухів. Стисло пояснити отриману інформацію (від чого залежить частота дихальних рухів). Пояснює завдання Знаходять інформацію в Інтернеті

Визначення теми і мети уроку.

Отже, сьогодні на уроці нам потрібно узнати, чому ми дихаємо, чому повітря то заходить в легені, то виходить з них? Скільки повітря можуть вмістити наші легені? (Учитель називає тему уроку)

Пропонує учням проблемні запитання. Слухають.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

В одного з учнів за допомогою сантиметрової стрічки вимірюють обсяг грудної клітини в стані вдиху і видиху. Діти переконуються в тому, що об’єм грудної клітини змінюється. Після цього учням пропонується завдання: проаналізувати фрагмент відеофільму «Механізм вдиху та видиху» на основі чого  в зошитах скласти алгоритм механізму вдиху та видиху. (Один з учнів працює у дошки)

Допомагає учням зробити виміри. Порівнюють отримані данні, формулюють висновок.

Механізм

вдиху

видиху

- скорочення міжреберних м’язів та діафрагми;

- об’єм грудної клітини збільшується;

- легені розтягуються й тиск в них падає;

- зовнішнє повітря рухається в легені.

- розслаблення міжреберних м’язів та діафрагми;

- об’єм грудної клітини зменшується;

- легені спадаються й тиск в них підвищується;

- повітря з легень виходить назовні.

Допомагає учням, пропонує уточнюючи питання. Заповнюють в зошитах таблицю.

Демонстрація відеофільму.

Учням пропонується завдання «Голос за кадром»: школярі дивляться без звуку фрагмент кінофільму і пропонують свій варіант коментарю цього фрагменту. (Фрагмент з відеофільму «Тіло людини», в якому показаний рух повітря повітряноносними шляхами)

Пояснює сутність завдання. Коментують фрагмент відеофільму.

Бесіда.

З метою повторення знань та підготовки учнів до засвоєння  нових, учитель пропонує учням відповісти на питання. Текст питань з’являється на екрані телевізора.

Проводить бесіду. Відповідають на питання.

* Подивіться на нашу першу запис і скажіть, що необхідно для того, щоб відбулось скорочення м’язів? (Учні відповідають, що потрібен нервовий імпульс)

* Якими двома шляхами регулюється робота всіх органів в нашому організмі?

   
Одному з учнів пропонується  заповнити німу схему на дошці «Види регуляції роботи організму». Пропонує заповнити німу схему. Заповнюють схему.

Регуляція дихання

Нервова регуляція

Гуморальна регуляція

  • учні дають визначення нервової регуляції;
  • дивляться фрагмент відеофільму, в якому показаний довгастий мозок  та перелічують його функції (записують їх в зошити);
  • знаходять в тексті підручника (с. 137) приклади дихальних рефлексів;
  • озвучують по німому зображенню на екрані телевізора дугу дихального рефлексу.
  • учні дають визначення гуморальної регуляції;
  • коментують таблицю «Регуляція дихання»;
  • проводять дослід з зупинкою дихання, щоб відчути процес накопичення вуглекислого газу;
  • дивляться фрагмент відеофільму про перший крик новонародженого, пояснюють причину цього (накопичення вуглекислого газу).
Пропонує завдання по кожному виду регуляції. Дають визначення, коментують таблицю, фрагмент фільму, аналізують та пояснюють інформацію, працюють з текстом, проводять дослід.
Після цього блоку роботи учні формулюють підсумкові висновки про єдність нервової і гуморальної регуляції.   Формулюють висновки.

Алгоритм роботи учнів з метою формування поняття «Життєва ємність легень».

1.     Учні знаходять в тексті підручника (с. 138) визначення «ЖЄЛ», з яких об’ємів вона складається.

   
2.     Школярам пропонується завдання-експеримент:  за допомогою банки з водою й шматочка легені визначити, живо народженому чи мертвонародженому теляті належить цей фрагмент легені. (Експеримент базується на наявності в органах дихання остаточного повітря: якщо шматочок легені кинути у воду і він не потоне, то належить живо народженій тварині, яка вже вдихнула повітря, та навпаки.) Цю особливість використовують в судовій медицині. Коригує проведення досліду.

Проводять експеримент, обґрунтовують висновок.

 

Аналізують данні досліду, роблять умовивід.

3.     Визиваються 3 учня різного росту і за допомогою спірометра визначається їх ЖЄЛ (учні роблять висновок про залежність ЖЄЛ від росту людини: чим вища людина, тим більша у неї ЖЄЛ).§§ Допомагає зробити виміри Приймають участь у запропонованих вимірах.
4.     Вчитель виміряє ЖЄЛ у хлопчика, який займається спортом (учні формулюють висновок про вплив спортивних занять на ЖЄЛ).    

IV. Узагальнення знань учнів, закріплення.

Бесіда:

·        Як впливає ЖЄЛ на функції організму?

·        Від яких факторів залежить ЖЄЛ?

Рекомендації щодо тренування легень і керування диханням.

Пропонує запитання. Запитує учнів, чи впоралися вони з тим завданням, яке поставили на початку уроку. Дають відповіді. Формулюють головні висновки.
V. Визначення та пояснення домашнього  завдання: опрацювати  § 37, за бажанням підготувати  проект-презентацію (програма Power Point)  з теми «Народні методи лікування захворювань органів дихання» та розмістити її на платформі шкільного сайту.    

Підготувала: Іванова Надія Василівна, учитель біології ХЗОШ №154, Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 154 Харківської міської ради Харківської області

 

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram