План-конспект уроку біології у 6 класі “Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми”

План-конспект уроку є дипломантом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


Тема:  Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми

Мета:

Освітня: сформувати знання учнів про найпростіших тварин у природі – одноклітинних: амеби та інфузорії туфельки; дати характеристику їхній будові та процесам життєдіяльності, розкрити значення цих тварин у екосистемах та у житті людини.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову та життєві функції найпростіших тварин; уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі:  вступний.

Міжпредметні зв’язки: біологія рослин, географія.

Матеріали та обладнання: роздатковий матеріал на кожну парту: паперові моделі амеби та інфузорії та органели для наклеювання на моделі (по одній моделі на парту), таблиці для порівняння будови амеби та інфузорії(кожному учню), малюнки (амеба протей, інфузорія-туфелька), культура інфузорій, мікроскоп, обладнання для лабораторного дослідження, презентації: «Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми», «Вирощування інфузорій в домашніх умовах», відеофільми «Рух амеби», «Амеба», «Інфузорія-туфелька», комп’ютер, екран,

Основні поняття та терміни: еукаріоти, амеба, інфузорія, псевдоніжки, війки, травна вакуоля, скоротлива вакуоля, гетеротрофний тип живлення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Психологічне налаштування

Давньокитайська мудрість говорить: «Вважай нещасливим той день і ту мить, коли ти не засвоїш нічого нового». (кадр 1)

Я бажаю, щоб щасливим був кожен ваш день, і сьогоднішній урок теж не став винятком.

ІІ. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності  учнів

Біологічна цікавинка (повідомлення учня)

  • Нам уже відомо, що у ХVII ст. у місті Делфті в Голландії жив і працював відомий природодослідник Антоні ван Левенгук. Одного разу, розглядаючи краплю води, яка довго стояла, під сконструйованим мікроскопом, який збільшував у 300 разів, Левенгук випадково виявив у ній безліч різноманітних живих істот. Він назвав їх «малесенькими звірятками». У 1673 році він повідомив про своє відкриття Лондонське королівське товариство –  найавторитетнішу на той час академію Європи. Відкриття Левенгука привернуло увагу багатьох учених світу.Вчені мужі Королівського товариства в подиві качали головами, вивчаючи звіти Левенгука. Взагалі, його відкриття були настільки несподіваними та навіть фантастичними, що протягом майже 50 наступних років  викликали загальний подиві стали дійсною сенсацією. У містечко Делфт стали з’їжджатися всі, кого це зацікавило. Короновані особи схиляли свої вінценосні голови над чарівними лінзами, бажаючи краще розглянути пані інфузорію – туфельку. Пізніше вчені назвали цих тварин найпростішими.

     Ви можете сьогодні відчути себе лордом, якому буде доступне щось особливе та загадкове. Свого часу тільки на світських раутах у салонах Лондона, Парижа, Петербурга найвельможнішим та найбагатшим людям можна було подивитися в мікроскоп і побачити найдрібниших «тваринок», які жили у краплі води.

Ми з вами зможемо зробити це зараз на уроці, то відчуваєте, як нам пощастило?

Вчитель: Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчати цих найпростіших тваринок, які ще називаються одноклітинні. Отже, загальна тема –  «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

  • Найголовнішою і найхарактернішою особливістю цих організмів є те, що вони одноклітинні, тобто їх тіло складається з однієї клітини.

Давайте всі разом пригадаємо будову клітини.

Термінологічне лото:   На аркушах паперу написані терміни та прикріплені на дошці зворотною стороною. Учні по черзі підходять до дошки, вибирають аркуш, перевертають та пояснюють термін.

Терміни: цитологія, клітина, органели, цитоплазма, клітинна мембрана, клітинна оболонка, ядро, вакуоля.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Оголошується тема уроку, мета. В робочі зошити записується тема та план уроку (кадри 2, 3)

План роботи (на дошці) (кадр 4)

  1. Основні ознаки одноклітинних організмів
  2. Амеба протей
  3. Інфузорія- туфелька
  4. Роль прісноводних одноклітинних у природі та житті людини.

1. Основні ознаки одноклітинних організмів (кадр 5)

Що таке одноклітинний організм? Самостійний цілісний організм, який складається лише з однієї клітини, яка виконує функції всього організму.

Які ознаки для них є характерними?

Ознаки: дихають, живляться, рухаються,ростуть, розмножуються, реагують на подразники.

Сьогодні ми розглянемо ці характерні ознаки для двох представників – амеби протей та інфузорії-туфельки

2. Будова та процеси життєдіяльності амеби протей

Вчитель: Діти, у вас на партах є моделі амеби. Зверніть увагу на форму її тіла. Подивіться, яка вона в інших учнів. Що ви помітили? Чому в одного організму різна форма? Про що це свідчить?  (Може змінювати)

Давайте переглянемо кадри відеофільму (відео «Рух амеби»)

2.Заповнення таблиці.

Самостійна робота  з підручником (с. 49)  з поступовим заповненням І частини таблиці, наклеювання органел на модель амеби (робота в парах).

Процеси життєдіяльності Амеба протей   Інфузорія-туфелька
1.Середовище існування  

2.Ознаки організації:

а)кількість клітин в організмі;

б)кількість ядер в клітині;

в)наявність оболонки;

г)форма тіла;

д)розміри

 
3. Органели руху  
4. Виділення  
5. Живлення  
6. Дихання  
7. Розмноження  
8.Форма  переживання несприятливих умов  
9.Роль в екосистемах  та значення для людини  

Фізкультхвилинка

Руки вгору – раз, два, три.

Яку тему вивчили?

Руки вгору піднімаєм

І «Клітину» називаєм.

 

Руки в боки, присідаєм,

Знову вгору піднімаєм.

 Всі до сонця потягнулись,

Руки в боки, повернулись

Вправо, вліво, вперед, назад,

А надворі листопад…

 Колір листю що дає?

Хромопласти у них є.

 

Головою пишем коло,

Уважно дивимось навколо.

Фотосинтез що здійсняє?

Хлоропласти називаєм.

 

Знов до сонця потягнулись

І сусіду посміхнулись.

Що енергію дає?

Мітохондрії там є.

 

Тепер пожмурим оченята…

В фруктах соку так багато.
Як його там зберігають?

Вакуолі вони мають.

 

Ми продовжуєм моргати,

Очі вгору піднімати

І повільно опускати,

Жмурим очі вже давно,

Бо керує всім – ядро! (Грецька О.А.)

  1. Будова та процеси життєдіяльності інфузорії – туфельки

Вчитель:  Знайомство з цією тваринкою деякі учні класу розпочали вже давно. Діти провели дослідницьку роботу по вирощуванню інфузорій в домашніх умовах. З результатами даного проекту ми й ознайомимось.

  • Один учень розповідає будову інфузорії, використовуючи заздалегідь виконаний малюнок, клас заповнює ІІ частину таблиці та приклеює органели на модель інфузорії ( робота в парах).
  • Три учні, які брали участь у проекті,  виконують лабораторне дослідження.
  • Представлення презентації «Вирощування інфузорій в домашніх умовах» (два учні)
  • Представлення результатів лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій»
  • Відеофільм про війки, скоротливі вакуолі, поділ, захоплення їжі.
  1. Роль прісноводних одноклітинних у природі та житті людини.

Ознайомлення з різноманітністю інфузорій (кадр 6)

Яку роль виконують прісноводні в екосистемах та житті людини (учні роблять висновок з уроку) (кадр 7)

  • Джерело живлення для личинок та молоді риб;
  • Визначення санітарного стану водойм;
  • Споживаючи розчинену органічну речовину, амеби та інфузорії беруть участь у процесах самоочищення води.

ІV.  Узагальнення та систематизація знань

  1. Назвати органели амеби та інфузорії (кадри 8, 9)
  2. Дидактична гра «Хто я?»

Вчитель зачитує тезу про амебу або інфузорію. Якщо теза стосується амеби, то піднімається модель амеби і так само про інфузорію, а якщо теза стосується обох організмів, то піднімають 2 картки.

Тези:

  1. Живу на дні стоячих прісних водойм.
  2. Маю постійну форму тіла.
  3. Маю два ядра
  4. Маю корененіжки
  5. Маю непостійну форму тіла.
  6. Живлюся бактеріями за допомогою клітинного рота
  7. Рухаюсь за допомогою несправжніх ніжок
  8. В несприятливих умовах утворюю цисту
  9. Маю дві скоротливі вакуолі.
  10. Тип живлення – гетеротрофний
  11. Розмножуюсь тільки нестатевим шляхом.
  12. Неперетравлені часточки їжі виводяться через порошицю.
  13. Дихаю всією поверхнею тіла
  14. Органами руху є війки
  15. Маю одну скоротливу вакуолю

3. Індивідуальні самостійні завдання

Вправа «Вірю-не вірю».

 На кожну парту роздати завдання з двома тезами.

 І варіант – теза №1, другий – теза №2

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Одноклітинна істота є цілісним самостійним організмом.
  2. Інфузорія-туфелька мешкає у морських глибинах.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Амеба протей мешкає на дні прісних водойм.
  2. Інфузорія-туфелька не має відносно постійної форми.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Форма тіла амеби постійна.
  2. Інфузорія-туфелька живиться бактеріями.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Амеба рухається за допомогою джгутиків і війок.
  2. Інфузорія-туфелька має два ядра

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Скоротлива вакуоля слугує для виведення надлишку води і регуляції тиску в середині клітини.
  2. Рух інфузорії-туфельки відбувається за допомогою псевдоподій.

Вправа «Вірю-не вірю»

  1. Амеба захоплює їжу ротом.
  2. Травні вакуолі в інфузорії-туфельки формуються у ділянці клітинного роту.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Організми з гетеротрофним типом живлення отримують готові органічні  речовини.
  2. Інфузорія-туфелька через порошицю поглинає їжу.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Газообмін у амеби відбув через спеціальні органи дихання.
  2. Одним із видів розмноження у інфузорії-туфельки є поділ навпіл.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Псевдоніжки беруть участь у процесі живлення амеби
  2. Циста у інфузорії-туфельки утворюється за сприятливих умов.

Вправа «Вірю-не вірю».

  1. Неперетравлені рештки у амеби виводяться через спеціальні видільні канали.
  2. Інфузорія-туфелька може використовуватись для визначення санітарного стану водойм.

Вправа «Знайди зайве» (усно)

  1. Для інфузорій характерна наявність війок, клітинного рота, псевдоподій.
  2. Амеба має постійну форму тіла, рухається за допомогою псевдоніжок, має ядро.
  3. Інфузорія–туфелька має передротову западину, клітинний рот, клітинний кишечник.
  4. Інфузорія-туфелька має одне ядро, скоротливу та травну вакуолі.
  5. Тіло амеби вкрите клітинною стінкою та клітинною мембраною.
  6. Амеби можуть розмножуватись, дихати, але вони нерухомі.
  7. Інфузорія туфелька має велике ядро, мале ядро та несправжні ніжки.
  8. Мале ядро в інфузорій має кулясту форму, зберігає спадкову інформацію, бере участь у газообміні.
  9. Велике ядро в інфузорій керує процесами життєдіяльності в клітині та виводить назовні неперетравлені рештки.
  10. Інфузоріям властивий рух за допомогою війок, утворення цисти, захоплення поживних часток несправжніми ніжками.
  11. Амеба має ядро, вакуолі та багатоклітинну будову.
  12. У амеби надлишок води виводиться через скоротливу вакуолю, порошицю.

Гра «Впізнай мене»

Лагідне весняне сонечко нагріло воду у великій калюжі. Мікроскопічні кульки-цисти розчинили свої оболонки у воді, звільнилися і вийшли одноклітинні тварини. Цисти служили їм для захисту протягом декількох місяців вітряної осені та холодної зими.

Новоявлені мікроскопічні тваринки мали різну форму: округлу, видовжену, і, навіть у вигляді сліду жіночої туфельки. Вони швидко попливли у справах у різні боки. Тільки одна залишилася на місті. Порівняно з іншими найпростішими вона мала відносно великі розміри – аж пів міліметра. Людина могла б помітити її навіть неозброєним оком, її клітина без щільної оболонки могла розтягуватися та випинатися будь-як, тому не мала чітко вираженого ні переднього ні заднього кінців.

Незграбна, вона не подобалася собі. Вона щохвилини випинала та втягувала оболонку, намагаючись стати схожою то на одну, то на іншу одноклітинну подругу. Та її тіло перетікало з однієї форми в іншу, і їй здавалося, що вона подібна чорнильній плямі з розтріпаними ніжками.

 Хоч якась розвага, – зітхала вона, вправляючись у зміні форми. Аж раптом вона помітила, що здатна, витягнувшись, перемістити всю себе і так пересуватися по дну.

Оце так! У мене є ніжки! – зраділа маленька. – Як ручки, – радісно усвідомила тваринка, коли її тіло наштовхнулося на бактерію, обтекло її з усіх боків ніжками та поглинуло. Занурена у цитоплазму здобич перетравилася.

Так вона зрозуміла переваги своєї непостійної форми: несправжні ніжки служили їй і для пересування, і для захоплення їжі.

– Не хочу бути схожа на інших, – вирішила. – Я – неповторна! Зрозумівши, що треба любити себе такою, якою її створила природа. Повільно, і тепер уже впевнено, рушила далі.

(Виховний момент: необхідно любити себе таким, яким ти є, незважаючи на думку оточуючих)

Висновки (кадр 10)

  • До тваринних одноклітинних організмів належить – амеба та інфузорія.
  • Вони є мешканцями прісних водойм.
  • Їхнє тіло побудоване лише з однієї клітини.
  • Для руху вони мають спеціальні утворення (псевдоніжки, війки)
  • Їжа перетравлюється в травних вакуолях.
  • Розмножуються поділом навпіл.
  • Живлячись органічними рештками та водоростями, вони очищають водойми.

VІ. Підведення підсумків уроку

 Сьогодні на уроці  Я…

  • дізнався…
  • навчився…
  • зрозумів…
  • найбільший мій успіх- це…
  • найбільші труднощі я відчув…
  • я не вмів, а тепер умію…
  • я змінив своє ставлення до…
  • на наступному уроці я хочу…

Оцінювання

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання (кадр 11)

Опрацювати §13. Намалювати амебу або інфузорію (один учень з пари, вклеює в зошит модель амеби, а малює інфузорію, інший  учень вклеює модель інфузорії, а малює амебу).

Підготувати біологічну цікавинку на тему «Небезпечна хвороба – малярія» (індивідуально).

Джерела:

  1. Біологія : підруч. Для загальноосвіт. Навч. Закл. Б63 6-й (кл.) / Л. І. Остапченко (та ін..) – К. : Генеза, 2014. – 224 с. : іл..
  2. Околот Г. С., Халімон Є. В. Біологія: навч. Посібник. * клас. – Х.: Країна мрій, 2008.- 120с.
  3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. Посіб./О.І. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред.. О. І. Пометун.- К.: А.С.К., 2003.-256с.

Моделі Амеби та Інфузорії, створені учнями на уроці.

Вирощування інфузорій

в  домашніх  умовах

(матеріали учнівського дослідницького проекту)

Мета проекту:

  • ознайомитись з особливостями будови та процесами життєдіяльності інфузорії – туфельки;
  • виростити культуру інфузорій в домашніх умовах;
  • вивчити особливості її пересування, живлення та подразливість
  • Порівняти кількість розведених інфузорій залежно від типу їжі

Очікувані результати

  • Інфузорії, отримані з відвару сіна
  • Культура інфузорій із поодиноких екземплярів
  • Реакція інфузорій на подразник.

План роботи

  1. Робота з інформаційними джерелами
  2. Вивчення особливостей будови та процесів  життєдіяльності інфузорії
  3. Закладка дослідів
  4. Проведення спостережень
  5. Оформлення результатів проекту
  6. Практичне значення
  7. Цікава інформація

Яку воду використовували?

  1. відвар сіна
  2. Вода з акваріума (із зоомагазину)
  3. Вода з прісної стоячої водойми (озеро та домашній басейн)

Чим можна годувати?

  1. Висушеною шкіркою банана
  2. Сухими дріжджами
  3. Краплями молока
  4. Сирою картоплею
  5. Можна використовувати також шкірку дині, гарбуза, листки салату, капусти

Результати

Об’єкт дослідження Проведення дослідження Спостереження та результати
 Відвар сіна

1. Порізане сіно залили  кип’яченою  водою і поставили в тепле світле місце.

2. Підгодували сухою шкіркою банана

1. Поодинокі інфузорії з’явились майже  через 3 тижні

2.Ще  через 2 тижні спостерігали  масову появу інфузорій, які активно рухаються.

Настій має специфічний запах. Видно також рух бактерій, які слугують кормом для  інфузорій

 

Вода з прісної  стоячої водойми

1.В 3л.банку налили 2л  кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури  добавили 0,5л води з прісної водойми (озеро в с. Черниш та домашній басейн в с. Нове)

2.Добавили висушену шкірку банана (1/2 частину)

3. Підгодовували краплями молока

1.Поодинокі екземпляри

2.Через 3 доби поява бактерій(плівка на поверхні)

3.Через 10 діб масова поява інфузорій

4.Великі скупчення біля груп бактерій (їжа)

5.Форма тіла видовжена, постійна

6.Швидко плавають загостреним кінцем уперед, вигинають тіло при наявності перешкоджень.

7.Видно прозоре ядро, клітинний рот

Вода з акваріума

(із зоомагазину)

1. В 3л. банку налили 2л  кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури  добавили 0,5л води з акваріума

2.Добавили висушену шкірку банана (1/2 частину) та 5г сухих дріжджів

1. Інфузорій виростити не вдалося. Причина: відсутність їх у стартовій воді

2. Спостерігалась поява бактерійокруглої форми

Подразливість

•      В краплю води з інфузоріями добавили кришталик кухонної солі; краплю з’єднали з краплею чистої води, зробивши голкою водяний «місточок»;

•      частина інфузорій загинула, а частина перемістилась в краплину з чистою водою;

•       для інфузорій характерна подразливість, тобто  реакція на вплив зовнішнього середовища  – таксис.

Практичне значення

•      Акваріумісти штучно розводять інфузорій для годування новонароджених мальків дрібних видів травоїдних риб («інфузорний пил»)

•      Інфузорії-туфельки є лабораторними істотами, яких іноді використовують в порівняльних дослідженнях найпростіших

•      Також інфузорій використовують в показових експериментах в наукових музеях, для приготування мікропрепаратів

Висновки

•      Для масового розведення  інфузорій  можна використати відвар сіна, або стартову культуру.

•      Кількість розведених інфузорій не залежить від типу їжі.

•      Для інфузорії-туфельки характерний  хемотаксис (негативний –  рухається від шкідливих для неї хімічних речовин, позитивний – рухається до поживних речовин).

•      У несприятливих умовах інфузорії можуть загинути, тому забруднення водойм є шкідливим для їх мешканців.

Цікаве про інфузорій

•      Відомо більше 80 тисяч видів інфузорій, причому більш нові технології дозволяють вченим відкривати нові види;

•      Швидкість пересування інфузорій 2,5мм/сек., або 10 розмірів свого тіла за секунду;

•      На поверхні мають 15 тисяч війок, які коливаються приблизно 30 раз в секунду, і немов весла, штовхають інфузорію вперед;

•      Вчені вивчають інфузорій, щоб дізнатися, чи можуть вони запам’ятовувати інформацію.

В даний час вважається, що їх можна навчити розрізняти різні рівні яскравості;

•      У інфузорій нема вух, очей, серця, мозку;

•      Дидиній — невелика (110–150 мкм) прісноводна інфузорія з хоботоподібним переднім кінцем тіла, що закінчується ротом. Дидиній полює переважно на туфельок, які за розмірами більші за нього. Спочатку він угвинчується в тіло жертви за допомогою хоботка, а потім, розширюючи рота, заковтує туфельку повністю, значно роздуваючись. Здобич перетравлюється протягом 2 годин.

За добу дидиній з’їдає 12 інфузорій-туфельок.


Підготувала: Грецька Олена Анатоліївна, вчитель біології, комунальний заклад «Седнівський навчально-виховний комплекс» Чернігівської районної ради Чернігівської області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *