Історія ХХ століття. Урок для дорослих

(Майстер-клас був проведений 15 лютого 2017 року під час семінару в Білорусі)

Мета: зіставити події світової та сімейної історії, отримати навички аналізу медіатекстів.

1) Попросіть учасників записати 10 історичних подій ХХ століття, які вони вважають важливими (робота в парах).

2) Запропонуйте підкреслити серед них ті події, які вони вважають позитивними і попросіть озвучити їх. Є такі події, які хтось розцінює неоднозначно?

3) Попросіть придумати назви цих подій в формі заголовків, які б ми могли побачити в газетах (робота в парах).

4) Запропонуйте згадати, що відбувалося в родині кожного з учасників під час тих подій, які вони записали. Простежити зв'язок всесвітньої історії з сімейною (робота в парах або групах).

5) Подивіться газету і проаналізуйте заголовки сьогоднішніх подій. Які з них можна назвати позитивними, які негативними. Чого більше?

6) Перегляньте ролик The 20th Centuary 5 funny minutes.

7) Проаналізуйте його: Чи дійсно це 5 веселих хвилин? Які події в ролику можна назвати позитивними?

 

 Переклад з білоруської: Оксана Волошенюк 

Відбулася Літня школа з медіаосвіти та медіаграмотності АУП для викладачів вищих навчальних педагогічних закладів

3-5 вересня  2015 року відбулася 8-ма Літня Школа з медіаосвіти та медіаграмотності АУП в партнерстві з Міністерством освіти та науки України за підтримки Програми У-Медіа. Її учасниками стали 30 педагогів вищих навчальних педагогічних закладів, викладачі інститутів післядипломної освіти. Ірина Хайло, методист історії та правознавства Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відзначила наступне: "Мені надзвичайно потрібен цей тренінг, а то я як візьмусь махати шаблею, коли бачу вражених пропагандою. А шабля повинна бути з аргументами!"

 

Валерій Іванов та Віктор Мележик 

 

 

Людмила Гуменюк, Оксана Волошенюк, Валентина Потапова 

 

 

Вікторія Мироненко 

 

Учасники заходу 

 

 

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк. Інформація, представлена на ньому, є відповідальністю Академії Української Преси та не обов’язково відображає точки зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), уряду США та Інтерньюз Нетворк.   

Формування медіаграмотності педагогів

Формування медіаграмотності педагогів: Навчально-методичний посібник [за заг. редакцією Л. Д. Покроєвої, Г. А. Дегтярьової]. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2014. – 252 с.

 

 


Харківською академією неперервної освіти за власні кошти видано навчально-методичний посібник «Формування медіаграмотності педагогів» (наклад – 1815 примірників), який рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний посібник для організаторів та викладачів післядипломної педагогічної освіти, слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників і методистів системи післядипломної педагогічної освіти (лист № 1/11-17899 від 11.11.2014 р.).

Над змістом посібника працювали працівники Харківської академії неперервної освіти: Покроєва Л. Д., ректор Харківської академії неперервної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент; Дегтярьова Г. А., доцент секції методики викладання мов і літератури кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін, кандидат педагогічних наук; Носенко В.В., завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи та методист цього же Центру Нурєєва Т.К.; викладачі Харківської державної академії культури: Алфьорова З. І., декан факультету кінотелемистецтва, професор; Акименко О. С., аспірантка; Старкова Г.В., викладач, кандидат культурології; а також доцент кафедри журналістики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидат філологічних наук Казакова Т. В.

Цей посібник містить матеріали для педагогічних працівників позашкільних, дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, слухачів закладів післядипломної освіти, які цікавляться проблемами впровадження медіаосвіти. Усі слухачі курсів підвищення кваліфікації будуть отримувати цей посібник безкоштовно.

 

Зміст

Вступ

5

Розділ 1. Теоретичні основи медіаграмотності

6

1.1. Медіаосвіта (медіаграмотність) як складова педагогічної науки

6

Тема 1.1.1. Медіаосвіта (медіаграмотність) як новий напрям в педагогіці. Стан і перспективи її впровадження в освітню галузь

6

Тема 1.1.2. Історія розвитку медіаосвіти і свобода засобів масової інформації

27

Тема 1.1.3. Медіа як фактор формування нової картини світу

67

1.2. Кіноосвіта та сучасна екранна культура

74

Тема 1.2.1. Сучасна екранна культура та поняття «аудіовізуальна грамотність»

74

1.3. Журналістські стандарти

97

1.3.1. Стандарти журналістського тексту та їх порушення

97

1.4. Медіаосвіта як засіб розвитку критичного мислення

108

Тема 1.4.1. Критичне мислення як здатність аналізувати медіа інформацію

108

Розділ 2. Практична медіалогія

136

2.1. Негативні соціальні тенденції, що створюють мас-медіа

136

Тема 2.1.1. Вплив засобів масової комунікації на створення антисоціальних тенденцій розвитку суспільства

136

Тема 2.1.2. Сучасні маніпулятивні технології у сфері

мас-медіа, їх профілактика

143

Тема 2.1.3. Патологічна медіазалежність

149

2.2. Психолого-педагогічні аспекти застосування засобів масової інформації в освіті

161

Тема 2.2.1. Психолого-педагогічні аспекти застосування ЗМІ в освіті. Мультимедійність як психолого-педагогічні умови сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

161

2.3. Медіа в навчально-виховному процесі навчальних закладів

173

Тема 2.3.1. Медіа в навчально-виховному процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Методика проведення медіаосвітніх занять

173

Тема 2.3.2. Роль медіаосвіти у формуванні морально-етичних орієнтирів

188

2.4. Медіакомпетентність особистості

194

Тема 2.4.1. Медіакомпетенція як засіб створення середовища для культурного й духовного зростання особистості

194

Тема 2.4.2. Технології аналізу медіа текстів. Аналіз медіа текстів

211

Тема 2.4.3. Інформаційні глибини вербального мас-медійного тексту

221

2.5. Нові медіа, їх вплив на особистість

231

Тема 2.5.1. Нові медіа у світлі сучасних процесів

у журналістиці

231

Тема 2.5.2. Ігровий аспект медіаосвіти. Типологія комп’ютерних ігор

241

 

 

Тема інформаційної безпеки у номері журналу "ПостМетодика"

Постметодика — сучасний український науково-методичний педагогічний журнал, спільне видання Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. Видається з березня 1993 року в Полтаві. Був першим обласним педагогічним журналом. Має статус всеукраїнського часопису. Постановою Президії ВАК України від 31.05.2011 р. № 1-05/5 журнал унесено у перелік наукових видань, у яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт з педагогічних наук. Із 2014 року не розповсюджується за передплатою і має намір виходити тільки в електронному вигляді.

Девіз журналу: «Ціль на вершину — попадеш на середину» (Г. Сковорода). Як зазначено в самому журналі, він «призначений усім, хто виховує і вчить, вчиться чи любить освіту або просто цікавиться проблемами української національної школи». Стратегія видання — на основі плюралізму педагогічних ідей та концепцій відшукувати суть чужого досвіду, передавати його своїм читачам у тісному поєднанні з усіма фактами життя Полтавщини, з її місцевими й національними традиціями. «Постметодика» прагне далі розвивати методики полтавських педагогів Г. Сковороди, Я. Козельського, І. Котляревського, М. Остроградського, В. Короленка, П. Юркевича, А. Макаренка, Г. Ващенка, О. Астряба, В. Сухомлинського, бажає виразити те, що знаходиться за методикою й акумулювати в собі новий досвід хоча й однієї, але надзвичайно важливої верстви нашого суспільства — батьків і педагогів. Журнал протистоїть уявленням про сучасну педагогіку як мішанину різнорідних елементів у шкільній навчальній програмі — економіки та еротики, електроніки та східної містики, латини та біоенергетики, астрономії та астрології тощо.

Особливістю журналу є його манера викладу матеріалу, де змішуються жанри і стилі мовлення, з іронією підкреслюється нестабільність і умовність усіх методичних систем і педагогічних технологій. Водночас було б помилкою розцінювати його як журнал антиметодики, бо неможливо відкинути методику як розділ педагогіки. Це, радше, журнал, який відмовляється від методик, що нівелюють особистість та орієнтовані на так званого «середнього» учня. Журнал не лише констатує розлад концептуальних структур, що визначали методику недалекого минулого, але і вбачає в цьому шанс нового: різноманітність конкретних педагогічних технологій, конкуренцію різних парадигм педагогічної творчості. Журнал виходить з усвідомлення, що освітня галузь опинилася в тій точці історії педагогіки, коли в ній стали можливими докорінні зміни, про які заявлено в Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»).

Інформація про журнал взята з Вікіпедії