Медіаосвіта в Швеції: здатність сформувати власне судження

Вдруге у Кальмарі, одному з найстаріших шведських міст, що стоїть на Балтійському морі, проходив Літній табір з медіаграмотності (організатор – Інститут підвищення кваліфікації журналістів FOJO, Швеція). Україна була представлена Оксаною Волошенюк, директором АУП, Галиною  Дегтярьовою, завідувачкою кафедри методики навчання мов і літератури Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти», канд. пед. наук; Катериною Мулікою, завідувачкою центру практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського,  Вікторією Піщанською, доцентом кафедри філософії освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. культур. Табір відбувся 8-12 червня 2015 р. Учасниці підготували серію матеріалів про шведський досвід та досвід наших колег з пострадянських країн. І цим матеріалом ми розпочинаємо серію публікацій про обмін досвідом у Кальмарі.

 

Місто виникло навколо замку Кальмар, побудованого в XII столітті навколо сторожової вежі, призначеної для захисту від піратів і данців.

 

Кальмарський замок 

Наші заняття проходили в будові  Університету Лінеус.

І зразу ж по приїзді ми отримали ключі від власного транспорту на період навчання

 

Керівник проекту Ольга Валле тепло привітала запрошених, висловивши сподівання, що змістовне наповнення семінару буде корисним журналістам, освітянам, які прибули з Білорусі, Вірменії, Казахстану та України задля розвитку демократії та свободи слова у пострадянських країнах. 

 

 

 

Ольга колекціонує головні убори. І зараз як раз до її колекції долучається український кептарик 

 

Глибоку інтелігентність та обізнаність випромінював Еран Андерсон, куратор курсу FOJO, який з перших хвилин знайомства справив враження на учасників літньої школи стилем викладання лекції. Таким самим бездоганним було дотримання часових рамок програми семінару під його керівництвом.  Помірний темп заняття, дозовані, вчасні та влучні питання до аудиторії дозволяли слухачам переосмислити інформацію, співставити її з попереднім досвідом, створювати нові ідеї. Як не вистачає таких учителів українській школі!

 

Еран вже завершив свою трудову кар’єру під час якої був 20 років директором школи, викладав суспільствознавство і географію, 12 років працював медіапедагогом у проекті «Медіакомпас». І весь цей час фотографує пташок і рослини

 

 

 

Медіаосвіта та медіаграмотність у Швеції

За статистикою,  45 % дворічних шведських дітей виходили в інтернет, 80 %  дванадцятирічних − мають смартфони (і у них «увесь світ в кармані!»). Фейсбук є третьою великою країною світу, де кожного дня розміщується 100 годин відео. Природно, що діти та підлітки зустрічаються з жорстокістю та ненавистю в мережі Інтернет та потребують розвитку механізмів захисту.

На такі виклики сучасного світу навчальними планами кожної шведської школи (які є безумовними до виконання, так званою «Біблією» освітнього середовища) передбачено формування в учнів: здатності знаходити потрібну достовірну інформацію, створювати медіапродукти та поширювати їх, розпізнавати маніпуляції, які використовуються при створенні та передачі інформації різними медіа тощо. Медіаосвіта та медіаграмотність у Швеції природно вплетені у весь освітній процес, навчальні плани командно реалізовуються вчителями, бібліотекарями та іншими освітянами. Тобто немає потреби придумувати різні спецкурси з медіаосвіти та «ламати голову», за рахунок якого предмету їх (спецкурси) втиснути до навчального плану. Також немає потреби спеціально готувати медіапедагогів, оскільки бібліотекарі та вчителі, апріорі, мають бути самі медіаосвічені.   

Наприклад

Навчальний план для загальноосвітньої школи, 11 клас, Суспільствознавство.

Мета: Навчання повинно створювати учням передумови для вивчення різних явищ в суспільстві з різних ракурсів. Учні повинні розвивати розуміння … значення рівності, появу різних інтересів і точок зору, їх відображення у суспільстві, і, також, як різні діючі особи можуть вплинути на розвиток суспільство

Учень повинен:

 

-       Шукати, оцінювати інформацію з кількох джерел, критично ставитися до інформації і тлумачити її, а також вміти оцінювати значення і достовірність цих даних.

Еран Андерсон поділився досвідом консультанта навчального сайту «Mediekompass» («Медіакомпас»), який створений за ініціативою Асоціації газетних фахівців Швеції, які прагнуть виховати собі майбутнього читача. На сайті систематично висвітлюється добірка актуальних подій (новин) із мас-медіа, яку можуть використовувати вчителі. Щотижня таку інформацію отримують 10-11 тисяч шведських педагогів. Консультанти сайту надають методичні рекомендації, коментарі вчителям, яким чином можна використати новини країни та світу протягом різних уроків із метою формування критичного мислення та активної громадянської позиції учнів. Перші шість подій щотижневої вибірки новин для вчительської практики стосуються подій у Швеції, третина інформації – новини про медіа (що відбувається у самій галузі). Окрема людина займається аналізом подій у сфері медіа, щоб учителям не довелося цього робити самим.

Наприклад 

Тест на знання ситуації в світі:

Хіларі Клінтон буде виставляти свою кандидатуру на виборах у США в 2016 році. Раніше вона була сенатором і міністром іноземних справ. Який штат США Клінтон представляла в сенаті:

-Нью-Йорк

-Пенсильванія

-Вірджінія

Учням також пропонується кросворд заснований на актуальних подіях.

Ось так він виглядає

На питання від аудиторії «Чи примушують учителів використовувати такі матеріали?», Еран відповів, що «…це було б приємно, проте, таку інформацію вчителі використовують на уроках суспільствознавства абсолютно добровільно, відчуваючи професійну мотивацію».

 

На наступне запитання щодо правдивості шведських новин (з яких і формується вибірка для вчительської діяльності), Еран Андрессон зауважив, що в Швеції надто складно покарати журналіста або використати медіа на чиюсь користь. Це суспільна традиція. Також існують громадські радіо та телебачення, які фінансуються за рахунок платників податків і контролюються громадськістю. Медійники абсолютно незалежні у плані професійної діяльності, їх захищає «Закон про свободу слова». 

Також у Швеції існує проект «Освітнє радіо»який потребує більш вагомих фінансових затрат. Однією із тем освітніх радіопрограм стало висвітлення подій в Ізраїлі та Палестині «очима» і палестинців, і ізраїльтян – тобто двома конфліктуючими сторонами. Такі приклади є яскравою ілюстрацією, як можна одну інформацію подавати з різних позицій.

А ось приклад журналістського розслідування, які здійснюють шведські підлітки. Грунтуючись на даних медіа про матчі шведської футбольної ліги вони мають дійти висновку настільки економічне життя інтегроване в спортивне. Відповісти на запитання: чи походять найбагатші клуби з найбільш густонаселених муніципалітетів, знайти дані, скільки заробляють гравці і команда саме вашого міста, відповісти на запитання, чи справді матчі шведської футбольної ліги проводяться у великих містах, тому що там живе чимало людей і є багаті спонсори?

Медіаграмотність інтегрована і в інші предмети. У навчальному плані для загальноосвітньої школи зазначено: у процесі навчання учням повинна бути надана можливість розвинути знання про те, як можна сформувати власні судження і думки в різного виду текстах і на різних медіаплатформах.

Щороку учні третіх, шостих та дев’ятих класів беруть участь у тестуванні щодо здатності виразити думки за допомогою тексту (написання тексту); прочитати та зрозуміти текст (мову); сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання після одного прослуховування. Учні вчаться декодовувати і створювати конкретні прикладні медіатексти.

У відомстві шведських Міністерств є медійна рада, яка займається медійною освітою. На окремих сайтах можна знайти чудові програми щодо  цифрового навчання учителів, учнів, бібліотекарів.

У мережі Інтернет на обговорення учнями виносяться питання: Якщо ти заходиш у мережу та зустрічаєшся з образами чи приниженнями, чи треба терпіти? Наскільки важлива анонімність у соціальних мережах?

Також для дискусії пропонуються наступні ситуації:

Опублікована стаття має автора, дані про якого відомі. У такому випадку ми завжди маємо можливість на зворотний зв'язок. Журналіст може отримати тисячі листів на наступний день, якщо він опублікує щось таке, з чим не погоджується суспільство. Але, якщо в інтернеті все анонімно, то, можливо, там можна викладати усе, що завгодно?

На сайтах Швеції можна знайти учнівські ролики, при монтуванні яких застосовані маніпулятивні технології з метою спровокувати хибне уявлення про якийсь факт. У кінці ролика учні розповідають, як вони це робили. Таким чином учні навчаються розпізнавати методи маніпуляції свідомістю.

Загальна мета шведської освіти і медіаосвіти загалом, це створити можливості для отримання знань і розвитку здатності роздумувати про цінності та принципи демократичного суспільства. Коли читаєш цю фразу, то вона виглядає занадто риторичною, але тут ключовою ідеєю є «здатність сформувати власне судження».

 

Оксана Волошенюк, виконавчий директор АУП

Катерина Муліка, завідувач центру практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського

У статті використані фото Юрася Колосовського (Білорусь) і Ерана Андерсона (Швеція)