Пропозиції учасників другої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність»

Учасники конференції "Практична медіаосвіта" сформулювали низку концепцій для поліплення медіа- та інформаційної грамотності.


ПРОПОЗИЦІЇ
учасників другої міжнародної науково-методичної конференції
«Практична медіаграмотність» (31.10-01.11.2013)

 

Учасники конференції одностайно схвалили рішення про необхідність дотримуватися єдиної концепції медіа- та інформаційної грамотності, а також використання в різних аспектах медіаосвіти відповідних інтегративних термінів за визначенням ЮНЕСКО та Всесвітньої організації бібліотечних працівників.

1. Концепція медіа- та інформаційної грамотності виходить за рамки інформаційно-комунікаційних технологій і включає в себе навчання, критичне мислення та навички поведінки в межах професійних і освітніх кордонів та поза ними.

2. Медіа- та інформаційна грамотність — це система знань, здібностей і сукупностей навичок, необхідних для розуміння того, яка й коли потрібна інформація, де та яким чином її отримати, як об’єктивно оцінити й організувати цю інформацію, як її етично використати.

3. Медіа- та інформаційна грамотність є фундаментальним правом людини в цифровому суспільстві та взаємозалежному глобальному світі, яке забезпечує активізацію соціальної участі.

4. Медіа- та інформаційна грамотність передбачає комфортне використання всіх типів інформаційних ресурсів: усних, друкованих аналогових і електронних/цифрових.

5. Медіа- та інформаційна грамотність тісно пов'язана з навчанням упродовж усього життя.

Учасники конференції визначили фактори, що гальмують процеси впровадження медіаосвіти та формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу навчальних закладів: 

  • відсутність цілісної державної інформаційної політики, невід’ємною складовою якої має стати формування медіа- та інформаційної грамотності; 
  • неузгодженість у професійних колах розуміння сутності та цілей медіаосвіти;
  • низький рівень розвитку інфраструктури інформаційної підготовки та медіаосвіти; 
  • стихійність, необов’язковість та фрагментарний характер медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах; 
  • недооцінка потенціалу й можливостей бібліотечних установ та їх працівників; 
  • дефіцит якісних навчально-методичних посібників, необхідних для медіа- та інформаційної освіти дітей та підлітків; 
  • дефіцит кваліфікованих кадрів.

Виходячи з вищезазначеного, учасники конференції ухвалили такі пропозиції:

1. Національній академії педагогічних наук України: З огляду на світовий досвід участі бібліотек як повноправних партнерів у формуванні медійної культури учнів та з урахуванням перспективних вітчизняних практик, доповнити програму експериментального курсу медіаосвіти в Україні бібліотечним модулем. Для розроблення такого модуля створити творчу групу з представників бібліотек освітянської галузі, спеціалізованих бібліотек, що обслуговують дітей та юнацтво.

2. Академії української преси: Скоординувати звернення медіаосвітянської спільноти до Комітету Верховної ради з питань освіти та науки та Міністерства освіти і науки України з ініціативою щодо прискорення розроблення нормативно-правової бази впровадження медіаосвіти; Врахувати міжнародний досвід (зокрема, Вірменії) представлений на конференції, продовжити міжнародну співпрацю з МО. 

3. Міністерству культури України та Міністерству освіти і науки України: 

  • Запровадити експериментально-дослідну роботу на базі окремих (опорних) навчальних закладів (на всеукраїнському рівні), прискорити впровадження курсів з медіаосвіти в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах. 
  • Ініціювати внесення змін (доповнень) щодо запровадження медіаосвіти та формування інформаційної грамотності до змісту Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту повної загальної середньої освіти. 
  • Розробити відповідну законодавчу базу для утвердження статусу «бібліотекар-педагог», підтримати пропозиції щодо запровадження у вищих навчальних закладах нових спеціальностей з кваліфікацією фахівця: «бібліотекар-медіаспеціаліст» та, відповідно, «педагог-бібліотекар». 
  • Розробити міжвідомчі програми підвищення кваліфікації з окресленого напряму бібліотечних працівників галузей культури та освіти.

4. Інституту інноваційних технологій та змісту освіти 

  • Ініціювати подання на гриф усіх програм, методичних посібників з медіаосвіти для створення сприятливих умов для їх використання в навчально-виховному процесі. 
  • Ініціювати внесення змін в чинні Державні стандарти, типові навчальні плани щодо впровадження медіаосвітніх предметів. 
  • Підготувати листи від МОН України щодо необхідності впровадження медіаосвітніх курсів в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок годин варіативної частини (бажано, щоб ці листи були підписано у січні 2014), а закладам післядипломної педагогічної освіти підготувати педагогічні кадри для викладання цих курсів на фахових спецкурсах. Рекомендувати закладам післядипломної освіти читати лекції з медіаосвіти для всіх категорій педагогічних працівників. 
  • Звернутись до Міністерства освіти і науки України з пропозиціями ввести навчальний предмет "Основи медіаграмотності" в інваріантну частину навчальних планів загальноосвітніх шкіл та в нормативну частину освітньо-професійної програми підготовки фахівців вищих педагогічних навчальних закладів. 

5. Національній бібліотеці України для дітей та Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського: 

  • Організувати ефективну взаємодію освітянських бібліотек і спеціалізованих бібліотек, що обслуговують дітей та юнацтво з питань медіаосвіти та медіаграмотності щодо розроблення бібліотечного модуля для програми експериментального курсу медіаосвіти в Україні. 
  • З метою підвищення рівня педагогічної майстерності та розширення можливостей доступу та взаємообміну ресурсами розробити концепцію організації об’єднаного корпоративного проекту — банка даних авторських розробок, програм, уроків, медіакомпонентів, інтерактивних та ігрових практик та інших матеріалів для спільного використання тими, хто задіяний у реалізації бібліотечного модуля медіаосвіти. 

6. Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського: 

  • Відкрити рубрику «Інформаційна культура» на веб-порталі бібліотеки, яка вміщуватиме відповідні повнотекстові документи та бібліографічну інформацію. 
  • Проводити моніторинг публікацій української та російської преси, збірників наукових праць з питань формування інформаційної культури та медіаграмотності. 
  • Готувати бібліографічні посібники (бібліографічні списки, покажчики) з названої тематики, розміщувати їх на веб-порталі бібліотеки, в освітянських виданнях, зокрема в журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» та газеті «Шкільна бібліотека плюс». 
  • Посилити співпрацю ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України щодо залучення бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України до розвитку медіаосвіти, медіа- та інформаційної грамотності, розроблення та отримання грифів для використання в навчально-виховному процесі відповідних навчальних програм для дітей різних вікових категорій, педагогічних та бібліотечних працівників. 

7. Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв України: 

  • Розробити курс та організувати навчання регіональних тренерів із медіаосвіти (бібліотекарів-медіаспеціалістів) із числа провідних фахівців обласних бібліотек для дітей та для юнацтва, методистів, спеціалістів відділів, управлінь освіти регіонального рівня. 

8. Обласним і міським інститутам післядипломної педагогічної освіти: 

  • Розгорнути за спеціальним курсом навчання медіа- та інформаційної грамотності бібліотекарів галузі освіти на базі регіональних інститутів післядипломної освіти. 

9. Обласним, міським, районним бібліотекам, які обслуговують дітей (учнів) і не увійшли до експерименту з упровадження курсу медіаосвіти:

  • На період до 2017 року привести власні програми та уроки з формування інформаційної культури школярів (бібліотечні уроки) у відповідність до вимог чинних державних освітніх стандартів, нових навчальних програм та каталогу навичок медіа- та інформаційної грамотності, розроблених ЮНЕСКО. 10.

10. Університету менеджменту освіти: 

  • Включити в план підвищення кваліфікації курси для методистів, викладачів обласних інститутів післядипломної освіти, які працюють над впровадженням системи МО. 
  • Учасники конференції наголосили на особливій ролі бібліотеки та бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління, що визначається, як мінімум, двома факторами: 1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів; 2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів. Адже саме бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі і надає інформаційно-бібліотечну та консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.