Обираючи медіа, ми обираємо все!

11 червня 2014 року делегація Академії української преси разом з  представниками з Білорусі та Вірменії, в рамках Літньої школи з медіаосвіти, відвідала гімназію у місті Кальмар (Швеція).  Екскурс у процес навчання та двері більшості аудиторій навчального закладу нам відкрив викладач Петер разом зі своїми колегами Маріам та Генріком (викладачі  суспільствознавства). У Медіамайстерні викладачі разом з учнями  розповіли нам як загальноосвітні заклади, які мають медіаспеціалізацію, працюють у напрямку розвитку критичного мислення та сприйняття медіа школярами. Зазвичай подібний напрям має одна гімназія у середньостатистичному місті на зразок Кальмара, де 60 000 населення.

 

Петер та Маріон (фото зліва) та Генрік (справа)

 Загалом елементи вивчення та опанування медіа інтегровано в усі предмети шкільної програми.  Наприклад,  розділ «Медіа» включено до вивчення суспільствознавства, разом з тим є окрема дисципліна «Медіа», метою якої є навчання та підготовка до професійної роботи з медіа дітей старшого шкільного віку. Навчання за обраним напрямом продовжується протягом трьох років). Від 30 до 40  учнів з школи (кількість якої приблизно 1000 дітей) обирають напрям медіа.

 Перший рік це основи, загальні знання, на другому  році, як пояснив нам викладач цього освітнього напрямку Петер, йде  більше занурення в спеціальність, і на останньому році об’єм охоплення галузі дещо зменшується. Зайняття складаються з практичної роботи (а не лекційної). На спецкурсі вчаться критичному ставленню до медіа за допомогою виробництва - втілюють в життя різні проекти, частина яких була продемонстрована у навчальній аудиторії-майстерні (теми загалом дає викладач, однак є місце й для обговорення).  Наприклад, випускною роботою цього року стала «Нерівність».

Петер виділив основні пріоритети та аспекти в навчанні, а саме: більшість робіт засновані на  «розслідувані та аналізі» - якщо роблять обкладинку, то аналізують які обкладинки робили інші медіа по цій темі. Намагаються дати дітям загальноосвітню базу, допомогти розрізняти стиль майстрів пера, фото, художників (пишуть замітки, створюють колажі). Багато працюють з відео (минулого року створили близько 200 відеоробіт). Також на другому році навчання є завдання прочитати книгу і зробити своє кіно тлумачення та бачення книги, що дає змогу дітям показати своє розуміння, критично оцінити видання та разом з тим технічні здібності, що є дуже важливою складовою майбутніх спеціалістів.

Учасники переглянули одну з мультиплікаційних робіт створену в жанрі комедії. Для створення таких матеріалів в інтернеті купують спеціальні програми.

Технічна база гімназії включає в себе все необхідне для роботи та навчання. Та і учні для роботи мають власну техніку (лебтопи, планшети, ноутбуки).

Щодо системи оцінювання роботи учнів, то за словами викладача, «дивно ставити оцінки за креатив, ставлять за динаміку розвитку учня. Ми вважаємо, що кожен має право на помилку, особливо у навчанні, тому ми не накопичуємо балів протягом навчального року». У школах шестибальна (буквенна) система,  а зріз знань має вигляд іспиту - це робота, що включає в себе фото/відео, тощо, на тему, яка визначена окремо для кожного з учнів (загалом це  висвітлення проблем в розрізі суспільно важливих тем: гендер, несправедливість).

Варто відзначити, що роботи дітей, «не обмежені»  стінами шкільної аудиторії, найбільш вдалі мають ширшу площу оприлюднення.

Спілкуючись з гімназистами ми зробили висновок, що дехто обрав цю спеціальність оскільки вона дає змогу тим, хто вже визначився з професією підготуватися до вступу в  університет, а для когось це спосіб себе проявити, покреативити, та цікаво провести час у школі, оскільки половина часу проведеного в гімназії для тих, хто обрав цей спецкурс  відводиться саме зайняттям в  профілі (зайняття в школі тривають з 8 до 17 години).

Також учні гімназії відзначили, що цей напрям універсальний, він включає в себе вивчення всіх предметів, адже математика, хімія та фізика там теж викладаються, тільки навчання проходить творчо. 

Представників усіх делегацій здивувала система роботи викладачів, оскільки шведський викладач не обтяжений заповненням всіляких журналів, звітностей, календарних та поурочних планів, підготовкою відкритих уроків для міських відділів освіти, тощо. Вчитель сам розуміє, що він хоче дати учням і що йому потрібно щодня вдосконалювати свою роботу та займатись самонавчанням. В школі існує єдина комп'ютерна система, яка водночас є і журналом і розкладом, такий собі впорядкований графік та звітність для учнів та  викладачів, яка допомагає їм, а не обтяжує.

Після закінчення екскурсу в гімназійний світ медіа шведських учнів, нам радо відкрили більшість аудиторій для навчання, хімічний, географічний кабінети, майстерні з виробництва (гончарня, телевізійна), а також учительську, зі свіжою пресою на столиках, кавою та зручними диванами, для того, щоб ми могли краще зрозуміти атмосферу в якій навчаються в гімназії. Проходячи з класу в клас ми спостерігали як за спеціальними столиками зі своїми компютерами сидять школярі й готуються до предметів, щось обговорюють, занотовують. Інша ж частина готувалась до випускного, малювали плакати на подвірї школи, щось активно обговорювали. Результат їхніх старань ми побачили через день, і вони нас дещо здивували та вразили – випускники шкіл, гімназій та ліцеїв у Кальмарі прикрашають габаритні автомобілі, трактори з причепами ось такими напередодні зробленими плакатами, а також кульками кольорів національного прапору (жовтими та блакитними). В день випускного класами(для кожного класу свій день) учні сідають в такі от «автівки» (їх причепи) та  їздять містом співаючи пісень. Незамінним атрибутом кожного є білий кашкет, який «супроводжує» їх ще декілька днів.

 

Ось такі традиції та пріоритети навчання та викладання в шведській гімназії.